Минуле гімназії
Школа розпочала своє існування із 1947 року. У будинку, щорозташований на розі вулиць Куклівська та Станційна, була відкритапочаткова школа (1-4 класи) для дітей даного мікрорайону. Цей будинокналежав багатій єврейській сім'ї Іцько, яку під час війни фашистививезли, як і інші єврейські сім'ї, за межі Закарпаття. Вона була такою: вхід у коридор, довгий і вузький, по обидва бокипо дві кімнати, які стали класами. У кінці коридора - маленька кімната,яка служила вчительською і директорською. Робота була організована таким чином: кожен клас мав окремекласне приміщення, у якому навчався один рік. У першому класіпрацював постійно один учитель, а другий учитель вчив тільки другийклас і т. д. Це були, свого роду, класи- кабінети. Учитель постійнопрацював в одному і тому ж класі, готував матеріал лише для свогокласу. Через дорогу, напроти цієї маленької школи, знаходилась будівлялісництва. Коли лісництво побудувало нову будівлю, ближче до лісу,дирекція школи почала клопотати, щоб отримати цю будівлю длянавчальних класів. Їй вдалось - школа розширилась, появились новікласні кімнати, і діти після 4-го класу не переходили в середню ( тоді щесемирічну) школу, бо продовжували навчання у рідній школі. Школастала семирічною. Появились учительська, окремий кабінет директора.Але цього було недостатньо. Дирекція добивається, щоб виділили коштидля добудови школи. Так коридор став довшим і появились 4 нові класнікімнати, просторі і світлі. Стало покращуватись матеріальне становищенавчального закладу. Були створені кабінети: кабінет української мови ілітератури, кабінет російської мови і літератури, кабінет фізики,математики, хіміко-біологічний а також іноземної мови. Кабінети булиоснащені всім необхідним навчальним матеріалом, відповіднимимеблями і роздатковим матеріалом. Кожний кабінет мав програвач ікінопроектор. Фонотека відповідала програмовому матеріалу. На подвір'ї школи, біля річки, стояла конюшня, в якій колисьлісництво тримало коней. Силами вчителів-чоловіків і хлопців старшихкласів конюшню перетворили в спортивну залу. На подвір"ї обладналиспортивні площадки: волейбольну і баскетбольну. Поруч збудували майстерню для уроків трудового навчання. Майстерня повністю булиоснащена верстатами та інструментами. Опалювалась школа дровами. У кожному класі була кахельна піч,хоч це було дуже незручно, але класи були теплі і затишні.Велика увага приділялася виховній роботі. Було відкрито кімнатуінтернаціональної дружби. У ній знаходилася документація, експонати-подарунки від друзів. Школа вела переписку з друзями із
Чехословаччини, Німеччини, Польщі. Кожний позакласний захід мав виховну мету. Дуже багато учнівшколи їздили на екскурсії, загартовуючись фізично, бо багато екскурсійбуло туристичного характеру. Кілька разів учні були в Одесі, Києві. Пізніше в школі була відкрита група продовженого дня. Для того,щоб забезпечити учнів гарячою стравою, була побудована їдальня. На належному рівні в школі працював гурток художньоїсамодіяльності. Добре працював і танцювальний гурток. Для належноїроботи гуртка був запрошений спеціаліст-балетмейстер. Учні школизаймали неодноразово призові місця на різних конкурсах. У 2007 році школа відсвяткувала 60–річчя. На святі були присутнівипускники різних поколінь. Надовго запам’ятається виступ головирайдержадміністрації Хохлова М.М., який запевнив, що в 2008 році будерозпочато будівництво добудови нашої школи. Батьківськагромадськість подякувала педагогічному колективу за хорошуорганізацію свята. У 2017 році школа відсвяткувала 70 - річний ювілей.
